- згаслий
- —————————————————————————————зга́слийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
згаслий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до згаснути. || у знач. прикм. Згаслий вулкан … Український тлумачний словник
згаслий — [зга/слией] м. (на) слому / с л ім, мн. с л і … Орфоепічний словник української мови
напівзгаслий — а, е. Трохи, не зовсім згаслий; наполовину згаслий … Український тлумачний словник
вулкан — а, ч. 1) У римській міфології – бог підземних надр, вогню і ковальського ремесла. 2) Конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. Діючий вулкан. Згаслий… … Український тлумачний словник